Ігор Худоб’як: „Мрії одягнути футболку збірної мене не полишають”
Під час літньої відпустки правий хавбек „Карпат” Ігор Худоб’як став дипломованим спеціалістом
Десятиденну літню відпустку футболісти „Карпат” проводять по-різному. Звісно, більшість відпочиває і набирається сил перед новим сезоном, підготовку до якого „зелено-білі” розпочнуть уже найближчої п’ятниці. Але є й такі, в кого голова зайнята проблемами здобування знань у вищих навчальних закладах. І якщо Микола Іщенко та Самсон Ґодвін були головною моральною підтримкою для своїх половинок, які захищали дипломи у Львівській комерційній академії, то один з улюбленців фанів „Карпат” - Ігор Худоб’як - минулої середи склав останній державний іспит у Прикарпатському університеті і став дипломованим фахівцем у галузі фізичного виховання та спорту. Саме з привітань та питання, чи залишилася професура задоволена відповідями правого хавбека „Карпат”, розпочалася розмова кореспондента щотижневика "Карпати" з Ігорем.
- Все пройшло нормально, – каже Ігор. – На жаль, часу на підготовку до держіспитів було замало, але на тверду четвірку я все ж відповів. В будь-якому разі жодних претензій у членів ДЕКу до моїх відповідей не було. Отож тепер можна повністю зосередитися на футболі. Шкода лише, що я особисто не зможу бути присутнім на офіційній церемонії вручення дипломів. Адже її призначено на 6-те липня, а „Карпати” у цей час готуватимуться до нового чемпіонату в Трускавці.
- За свою відповідь в університеті ти одержав „добре”. А як оцінюєш виступ своєї команди у сезоні, що завершився?
- Вважаю, що виступили ми досить непогано. Адже ми тільки вийшли у вищу лігу, а досвід виступів на найвищому рівні мали лише кілька гравців. Надто серйозних завдань, як-от завоювання путівки в єврокубки, перед нами не ставили. На мою думку, великих провалів у нашій грі не було, загалом увесь чемпіонат відіграли нормально.
- А як щодо трьох заключних матчів, у яких „Карпати” зазнали поразок? Погодься, далеко не найкращий фініш сезону...
- Справді, кінцівку ми змазали. Можливо, десь трішечки розслабилися, хоча грали нібито й непогано. Зокрема, вважаю, що з „Динамо” ми виглядали гідно. Та й з „Арсеналом” і „Чорноморцем” по грі не заслуговували поразок. Хоча, можливо, вирішальну роль зіграв той факт, що суперникам очки були потрібні більше, ніж нам, а мотивація у футболі - річ надзвичайно важлива. Особливо прикро за поразку від „Чорноморця”: по-перше, остання гра сезону, а по-друге, поступилися на очах своїх фанів. От і виходить, що зіпсували настрій перед відпусткою і собі, і їм.
- А ще можна додати і по-третє: „Карпати” знову постраждали від свого колишнього гравця...
- Справді, здається, нам забивали чи не всі колишні карпатівці. Думаю, що це не випадково, бо в житті все має свої закономірності.
- А чим ти можеш пояснити факт, що команда вперше за свою історію в гостях набрала більше очок, ніж вдома?
-Мабуть, нашим невмінням долати насичений захист суперника. Адже в гостях більшість команд діє від оборони. От нам і не вдавалося долати насичені редути гостей. Інша справа - матчі на виїзді. Тут вже ми, використовуючи високу швидкість більшості наших гравців, у контратаках частенько перегравали суперників.
- У чому ти бачиш резерви підсилення гри „Карпат”?
- Перш за все потрібно покращити гру на другому поверсі. Адже ми дуже багато пропустили після навісів, особливо при розіграшах „стандартів”. Але в нас є й чималі проблеми у центрі поля. Зокрема, „Карпатам” бракує вмілого плеймейкера. Наразі ми відчуваємо нехватку гравця, який міг би віддати гострий пас. Саме через це Батіста частенько змушений був відходити назад і брати на себе не свої функції, що, в свою чергу, шкодило грі в атаці. Хоча саме лінію нападу я вважаю нині найсильнішою в команді. Бомбардирськими якостями відзначався Батіста, непогано увійшов в командну гру і Ковєль. Щоправда, турбує факт, що решта нападників команди суттєво їм поступаються в майстерності.
- Ти торкнувся проблеми лави запасних. Що можеш сказати про молодих гравців „Карпат”, які перебувають на підході до основного складу?
- Так, проблема короткої лави запасних наразі є однією з найактуальніших у клубі. Достатньо було, аби через травми чи дискваліфікацію пропускало гру два-три гравці „основи”, і в нас одразу з’ялялися серйозні проблеми. Що стосується здібної молоді, то вона у нас таки є. Маю на увазі перспективних Сворака, Женюха, Ткачука, Мартинюка, Голодюка, Сагайдака. Кожен з них може стати гравцем високого класу, потрібно лише трохи терпіння і часу.
- А як ти оціниш свою гру в минулому сезоні?
- Важко сказати однозначно, але загалом вважаю, що зіграв нормально. Це мій перший сезон у вищій лізі. Звісно, якби не травма, через яку я навесні пропустив половину ігор, то міг би принести значно більше користі команді. Коли після лікування повернувся на поле, мені здавалося, що я вже повністю готовий грати принаймні на тому ж рівні, що восени. Однак виявилося, що не все так просто: бракувало функціональної готовності і десь трішечки зникло відчуття партнерів. Але тепер уже нічого не зміниш. Головне, що я повністю відновився фізично.
- Наскільки відчутною є різниця між вищою і першою лігами?
- Я спочатку відіграв два сезони у другій лізі, потім стільки ж у першій і нарешті, минулий сезон провів у вищій лізі. Тобто сходинками догори рухався поступово, не перестрибуючи їх. Все росте – і рівень моєї команди, і підготовка відбувається на все серйознішому рівні, і сила суперника збільшується. В чому саме вища ліга переважає першу, одним словом не скажеш. Тут все на значно вищому рівні – і швидкість думки, і швидкість виконання технічних прийомів, і витривалість, і ажіотаж довкола матчів.
- Минулого року ти зіграв один матч за молодіжну збірну України. А восени, коли яскраво провів кілька поєдинків у вищій лізі, почали говорити, що Худоб’яку потрібно надати шанс проявити себе і в національній збірній...
- Наразі я про збірну не думаю взагалі. Нині головним для себе завданням ставлю повне відновлення форми. А ще потрібно знову доводити своє право на місце в „основі”. На моїй позиції правого півзахисника дуже непогано себе проявив Кобін. Тож потрібно добряче попрацювати, аби знову стабільно виходити на поле. Хоча, в принципі, я готовий грати на будь-якій позиції, яку мені довірять тренери. А повертаючись до питання про збірну, зізнаюся, що мрії одягнути жовто-синю футболку мене не полишають.
Источник: Іван Дупнак, Інформаційний центр ФК „Карпати”