"Динамо" - "Карпати" 3:1. "Карпати" забили скільки змогли. "Динамо" - скільки захотіло
Київ. стадіон "Динамо" ім.В.Лобановського.
15 000 зрителей (согласно информации ПФЛ)
Главный арбитр:Абросимов, Одесса
Давыдов, Кременчуг; Свистун, Чернигов
Динамо3:1Карпати
Рінкон 25 (п.), Гусєв 45, Шацьких 85 Ковєль 3
Рибка, Гіоане (Ротань 70), Мандзюк, Корреа, Рінкон, Шацьких, Михалик (Гавранчіч 78), Гусєв, Ващук, Несмачний, Нінковіч (Белькевич 82) Налєпа (Тлумак 44), Федорів, Тимчишин, Лапко, Іщенко, Годвін, Сучков (Фещук 81), Кобін, Батіста (Сворак 70), Худоб'як, Ковєль
Попередження: Михалик 22 Попередження: Лапко 10, Годвін 15
Досить смішно вважати перемогу «Динамо» вольовою. Але це сьогодні. Може пройде кілька десятків років і у статистичному довіднику за 2007 рік буде написано: «Своє дванадцяте чемпіонство «Динамо» здобуло у матчі, де пропустило гол на першій хвилині». Про саму гру швидку забудуть. В першу чергу гравці «Карпат», які розуміли, що тягатися на рівних з «Динамо» їм ще зарано.
«Динамо» у перемозі не сумнівалося і ще перед матчем замовило нічний клуб. Гол в дебюті гри киян особливо і не засмутив. Пройшла думка, що «Карпати» зарано забили. Хоча, якби все почалося з культурної розвідки, вилазками нападників чи пристрілювань вся гра була б такою ж нудною, як і другий тайм. А так, відразу після голу Ковєля почалося. Гравці «Динамо» безперешкодно вривалися в штрафний «Карпат» і робили там, що хотіли.
Якимось дивом Налєпа відбивав удари Рінкона, Кореа та Нінковіча. Гол назрівав – рано чи пізно «Динамо» все-одно б забило. Суддя вирішив трішки пришвидшити те, чого неможливо було уникнути. Не беруся судити одеського рефері. Може він і справді угледів в епізоді порушення, а може знав про «пристрасть» ветерана Тимчишина заробляти пенальті у власні ворота. Так було у матчі проти «Шахтаря» в Донецьку, проти «Зорі» в Луганську, так було і в першій лізі. При тому, усі зароблені Тимчишином пенальті спірні, принаймні з львівської точки зору. До речі, в усіх ТАКИХ матчах «Карпати» програвали. Удар Рінкона з «точки» був красивим – наскільки красивим може бути пенальті. Бразилець пробив дуже сильно під саму перекладину.
А за кілька хвилин до перерви «Динамо» вийшло вперед. Однак, Гусєв забивав вже не Налєпі. Польський кіпер кинувся рятувати ситуацію, коли Нінковіч прибрав з дороги Кобіна. Мацея відібрав м’яча у серба, але при цьому травмував ногу. На поле вийшов Тлумак і відразу змушений був виймати круглого з сітки. Динамівці скористалися з непорозуміння, що виникло у захисників «Карпат» і розіграли гольову комбінацію: Шацьких лежачи віддав пас на Рінкона, а той на Гусєва. Олегу вдалося проштовхнути м’яча повз Тлумака і вивести киян вперед.
Перший тайм пройшов без моментів у «Карпат». Один Ковєль, який не брав участь в захисних діях «зелено-білих» нічого не міг зробити проти динамівських беків. Якось невесело виглядав Сучков, який відсвяткував 26-й день народження, слабенько відіграли креативні Кобін і Худоб’як. А Батіста не те що по воротах жодного разу не пробив, він навіть не мав можливості це зробити. Його частіше можна було помітити на позиції опорника чи під нападником, аніж на звичному місці. Натомість чемпіонам вдавалося практично усе, до чого вони бралися. Цікаві та ефектні комбінації Корреа та Рінкона, які розрізали захист гостей, постійна гострота біля воріт Тлумака, дисциплінована гра в обороні.
Ближче до середини першого тайму «Динамо» зупинилося. Їм вже не хотілося бігати і забивати голи. Це, у певній мірі, був шанс для «Карпат», але вони його не використали. Ані Худоб’як, який пробивав після пасу Кобіна, ані Сучков зі штрафного не створили біля воріт Рибки якоїсь серйозної загрози. Куди небезпечніше було у штрафному Тлумака, коли Корреа прорвався крізь увесь захист «Карпат» і віддав пас на Рінкона. Чи то він бити не хотів, чи бачив, що позаду є Гіоане – пропустив на румуна. Тібі удар вдався, але влучив він не у «дев’ятку», куди цілив, а в голову Сучкова. А наостанок відзначився Шацьких. Несмачний виконав діагональ на правий фланг, де м’яча підібрав Ротань. Обробляти його Руслан не став, а віддав в один дотик на лінію воротарського. Тлумак на це ніяк не відреагував, Федорів, який тримав Шацьких, теж. Більш-менш прийнятний рахунок 2:1 змінився на користь «Динамо». Кілкька хвилин і свисток. «Динамо» - чемпіон, з чим їх та київських фанів і вітаю.
P.S. Післяматчевої прес-конференції не було. Мабуть, організатори не змогли знайти у натовпі Анатолія Дем’яненка та Юрія Дячука-Ставицького, який швидко покинув стадіон, зрештою, як і всі «Карпати». Свято життя цього вечора було не для них.