Футбольный клуб Карпаты Львов неофициальный сайт


Разделы сайта

Главная
История клуба
Нынешний состав
Лучшие игроки
Еврокубки
Мирон Маркевич
Петр Дыминский
Карта сайта
Написать нам
Гостевая сайта

Считалка

    Яндекс.Метрика

Василь Кобін про свій універсалізм, сина та вибори

У нинішньому сезоні „Карпати” чи не перед кожним поєдинком стикаються з кадровими проблемами: той чи інший гравець основного складу не може вийти на поле з причини травми або дискваліфікації. От і доводиться тренерам постійно ламати голову над питанням: хто на якій позиції принесе найбільше користі команді? І, мабуть, усі погодяться, що найуніверсальнішим гравцем нинішнього складу „Карпат” є Василь Кобін. Номінальний правий хавбек за 11 матчів, окрім виконання звичних для себе функцій, встиг уже зіграти і на місці форварда, і на позиції правого захисника. При цьому саме Кобін є чи не найстабільнішим та найкориснішим на полі.

- Василь, як ти ставишся до того, що доводиться грати на різних позиціях?

- Абсолютно нормально. Моє завдання – виходити на поле й виконувати установку тренера. А на якій позиції мене використовувати, це вже прерогатива тренерів, їм, як-то кажуть, видніше. Для мене ж головне – бути максимально корисним команді і стабільно виходити на поле в основному складі.

- Чи доводилося тобі раніше грати нападником та захисником?

- Певний досвід гри в лінії атаки у мене є: саме на цій позиції я грав у юнацьких командах, в тому числі і в збірній Закарпаття. А от в обороні раніше діяти не доводилося. Але нічого страшного, якщо так треба для команди, нікуди від цього не дінешся. От Володя Федорів поправиться, і я знову піду вперед виконувати звичнішу для себе роботу.

- Дискомфорту на позиції захисника не відчуваєш?

- Жодного, мене ж не обмежують лише функціями захисника. Навпаки, тренери радять при першій-ліпшій нагоді підключатися до атаки і не боятися йти аж до воріт суперника.

- А не боїшся «запізнитися» при поверненні назад?

- Відверто кажучи, гра настільки захоплює, що ні про який страх і мови немає. До того ж я людина доволі азартна та відчайдушна і в кожному ігровому епізоді намагаюся боротися до кінця. А щодо своєчасного повернення назад, то справді, інколи буває, що не встигаю. Але мене завжди готові підстрахувати наші центральні захисники.

- Проблем у взаємодії з іншими гравцями лінії оборони в тебе не виникає?

- В принципі, ні. Хоча, напевно, через мої рейди вперед роботи в них додається. Тому я завжди прошу когось із хлопців, найчастіше Колю Іщенка, аби вони мені підказували, коли я щось не так роблю.

- Зазвичай ти дієш доволі активно. Однак в зустрічі із „Закарпаттям” здавалося, що твоя активність не знає меж. Це було пов’язано з народженням сина?

- Так, але не тільки. Зрозуміло, що народження первістка (Кобін-молодший народився 14-го вересня, напередодні матчу „Карпати” – „Закарпаття”. – Авт.) додало мені натхнення. Здавалося, я готовий був літати по полю скільки завгодно. Однак була ще одна причина. „Закарпаття” – команда, з якої я перейшов у „Карпати”. А мій переїзд у Львів супроводжувався конфліктом з керівництвом ужгородського клубу. Тому дуже хотів зіграти в тій зустрічі якомога краще.

- „Закарпаття” - найреальніший претендент на виліт з вищої ліги. Будеш цьому радіти?

- Що ви, в жодному разі. Більше того, я бажаю „Закарпаттю” виступити якнайкраще і вірю, що незважаючи на всі негаразди, проблему збереження прописки вони вирішать. Хіба можна бажати поганого команді, в якій ти виріс і яка дала тобі путівку в футбол? До того ж я сказав, що конфлікт у мене був з керівництвом клубу, а з гравцями та тренерами. З ними у мене й тепер хороші стосунки. Зрозуміло, на полі ми непримиренні суперники, але поза його межами – добрі приятелі.

- У тій зустрічі перший гол „Карпати” відзначили на полі імітацією колисання дитини. Чия це була ідея?

- До матчу ми ні про що не домовлялися. Але коли Льоня Ковєль забив перший гол, то саме він і запропонував таким чином його відзначити. Ковєль та вся команда присвятили цей гол новонародженим дітям – моїй та Юри Мартищука. Скажу чесно, мені було дуже приємно.

- До речі, як назвали малюка? Як його здоров’я і чи дає спати вночі?

- Сина назвали Олегом. Чому саме так? Так запропонувала дружина, а я погодився. Зі здоров’ям все гаразд. А ночами я сплю міцно й спокійно. Справа в тім, що дружина з сином наразі в Мукачевому, у батьків. Там молодій мамі є кому допомогти – і її родина, і моя. А я, до слова, синочка бачив наразі лише раз: після матчу із „Закарпаттям” був вихідний і я їздив у Мукачеве.

- Чи ходив ти на вибори і за кого голосував?

- Якби я знав, що мій голос може щось вирішити і покращити життя народу, обов’язково пішов би голосувати. Навіть відпросився б з бази перед грою. Але, на жаль, наразі я не бачу в Україні політичної сили, яка б могла щось змінити на краще.

Источник: Іван Дупнак, тижневик "Карпати"
Інформаційний центр ФК „Карпати”